Wire (месенджер)
| Тип | месенджер |
|---|---|
| Розробник | Wire Swiss GmbH |
| Версії | |
| Операційна система | Android iOS Linux macOS Windows |
| Мова програмування | C++ |
| Доступні мови | німецька, англійська |
| Українська мова | немає |
| Ліцензія | |
| Реєстрація | потрібна |
| Репозиторій | https://github.com/wireapp/wire |
| Вебсайт | wire.com |
Wire — це месенджер для миттєвого обміну інформацією через наскрізне шифрування, створений компанією Wire Swiss для iOS, Android, OS X, Windows, GNU/Linux. Wire пропонує три різновиди власної продукції: Wire Pro — для спільного обміну інформацією між бізнесом; Wire Enterprise — має ті самі можливості, що й Wire Pro, але з додатковими функціями для великих організацій; Wire Red — «безпечний спосіб спілкування в умовах кризи».[6]
У Wire, як і в багатьох інших месенджерах, користувачі можуть обмінюватися текстовими повідомленнями, картинками, музикою і відео, також дзвонити один одному по VoIP — в тому числі й в групах.[7] Виробник намагається відрізнятися від інших месенджерів тим, що представляє зміст повідомлень максимально просто, без пояснень, і має більший захист даних, ніж інші месенджери. При цьому Wire (клієнт і сервер), за словами виробника, має повністю відкритий код продукту[8]. Wire доступний у вигляді додатку для мобільних пристроїв і настільних комп'ютерів або може використовуватися через веббраузер; для реєстрації не потрібен номер телефону, користувач може зареєструватися за допомогою адреси електронної пошти.
Компанія, яка створила Wire — Wire Swiss GmbH — була заснована під назвою Zeta Project Swiss GmbH. Спершу акціонером компанії Wire Swiss GmbH був Zeta Project Inc, розташована в Довері (штат Делавер), але з плином часу компанія була поглинута Wire Group Holdings Inc, що також була розташована в Довері[9]. Нині Wire Swiss GmbH є дочірньою компанією Wire Group Holdings GmbH з штаб-квартирою в Мюнхені[10].
Wire Swiss GmbH базується в Швейцарії й веде технічну розробку власного месенджера в Берліні[11]. За словами компанії, вони використовують сервери Amazon (AWS), розташовані в ЄС[12]. Компанія складається з минулих співробітників Apple, Skype, Nokia и Microsoft. Янус Фріс (співзасновник Skype) є одним зі спонсорів через компанію Iconica[13].
Wire Swiss GmbH випустила додаток Wire 3 грудня 2014 року. Згодом, в червні 2015-го року компанія додала функцію групових дзвінків. З моменту випуску, й до березня 2016-го року, повідомлення в Wire шифрувалися тільки між клієнтом і сервером компанії[14]. В 2016-му році компанія додала наскрізне шифрування трафіку повідомлень, а також наскрізне шифрування адуо- та відеодзвінків[15]. У липні 2016-го Wire Swiss GmbH опублікувала програмний код клієнтського додатка Wire[16].
Wire пропонує наскрізне шифрування повідомлень, обмін файлами, відео і голосові дзвінки, а також гостьові кімнати для зовнішнього спілкування[17].
Додаток дозволяє здійснювати групові дзвінки з кількістю учасників до двадцяти п'яти осіб, відеоконференції підтримують до 12 осіб[18]. Функція стерео розміщує учасників в «віртуальному просторі», щоб користувачі могли розрізняти спрямованість голосу[14]. Додаток адаптується до різних умов мережі.
Додаток підтримує обмін анімованими GIF-файлами, розміром до 5 МБ, завдяки інтеграції з Giphy[19]. Версії для iOS і Android також включають функцію ескізів, яка дозволяє користувачам малювати ескіз в розмові або поверх фотографії.
Wire доступний на смартфонах, комп'ютерах і в Інтернеті. Вебсервіс називається Wire for Web. Активність Wire синхронізується в iOS, Android і вебзастосунках. Версія для настільних комп'ютерів підтримує спільне використання екрану. Технологічне рішення Wire може бути розгорнуте як в хмарі, так і в приватній хмарі або локально.
Однією з останніх функцій, впроваджених Wire, є можливість безпечної зовнішньої взаємодії під назвою «гостьова кімната»[20]. Функція безпечних гостьових кімнат Wire поширює наскрізне шифрування на розмови з зовнішніми сторонами, не вимагаючи від них реєстрації або навіть завантаження чого-небудь[21].
Wire також включає функцію ефемерного[прояснити] обміну повідомленнями в бесідах 1:1 і в групових бесідах[22].
У Wire використовуються технології власної розробки для передачі даних, голосових та відеодзвінків. Крім того, комунікація шифрується наступним чином:
- голосові дзвінки Wire шифруються безкоштовним алгоритмом Opus, за допомогою DTLS й SRTP[23]. Відеодзвінки шифруються за допомогою RTP і передаються кодеком WebRTC[24]. Для метаданих вони шифруються між клієнтом й попередньо аутентифікуються.[виправити стиль]
- Повідомлення, мультимедіа й файли шифруються за протоколом Proteus,[25] що додає додатковий рівень безпеки. Між іншим, протокол був написаний на Rust [26] і адаптований з оригінального Double Ratchet[14]. Криптообмін здійснюється за протоколом Діффі-Геллмана, а ключем є Curve25519.
В кінці 2016 року Університет Ватерлоо, відомий своїми роботами в області криптографії, провів перший огляд безпеки Wire.[23] У січні 2017 року користувач, який назвався «дослідником», повідомив про нестачу[прояснити] в одному з компонентів для перевірки контактів.[27] У лютому того ж року фірми Kudelski Security і X41 D-Sec провели аудит, не знайшовши серйозних недоліків в Proteus.[26] Дослідник Катріель Кон-Гордон, яка очолювала огляд, похвалила прозорість звіту.[27]
У липні 2019 року компанія Wire отримала нагороду Capterra «Краща простота використання»[28], в категорії програмного забезпечення для командного спілкування з використанням B2B. Пізніше, в жовтні того ж року, компанія Wire була нагороджена Cybersecurity Breakthrough Awards[29], як перше в історії рішення року[прояснити] в області безпечних комунікацій. У лютому 2020 року Wire отримала нагороду Cybersecurity Excellence Awards [30] в наступних категоріях: компанія з найшвидшим розвитком в області кібербезпеки, кращий стартап (ЄС), безпеку з відкритим первинним кодом, шифрування і безпеку з нульовою довірою[виправити стиль]. [31] Одночасно журнал Cyber Defense Magazine[32] оголосив Wire найкращою системою безпеки обміну повідомленнями, в спеціальному випуску RSA 2020 для Cyber Defense Awards.
- ↑ wireapp/wire-webapp. GitHub. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ wireapp/wire-desktop. GitHub. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ wireapp/wire-android. GitHub. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ wireapp/wire-ios. GitHub. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ wireapp/wire-server. GitHub. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ Wire Red – crisis communication software · Wire. wire.com (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 2 серпня 2021. [Архівовано 2021-07-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Skype-Gründer macht Skype Konkurrenz | NZZ. Neue Zürcher Zeitung (нім.). Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ GitHub - wireapp/wire-server: 🇪🇺 Wire back-end services. GitHub (англ.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2021-07-29 у Wayback Machine.] - 1 2 3 Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Auchard, Eric (10 березня 2016). Skype co-founder launches ultra-private messaging, with video. Reuters. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 24 січня 2022. (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ WIRE AND GIPHY MAKE COMMUNICATION FUN. AppMess (амер.). 30 червня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - 1 2 Архівована копія. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Brewster, Thomas (11 травня 2016). Ex-Skype Crew Sued Developers Of WhatsApp Encryption Over '$2m Extortion'. Форбс. Архів оригіналу за 17 вересня 2022. Процитовано 27 січня 2023. (англ.)
- 1 2
- 1 2 Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
| Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (22 квітня 2026) |