Telegram
 | |
.png) Telegram, запущений на Android | |
| Тип | Месенджер |
|---|---|
| Автори | Дуров Микола Валерійович і Дуров Павло Валерійович  |
| Розробник | Telegram FZ LLC Telegram Messenger Inc. |
| Перший випуск | 14 серпня 2013 |
| Платформа | Android, iOS, Windows, macOS, Linux, вебплатформа |
| Операційна система | iOS, Android, Windows, Chrome OS, macOS і Linux |
| GNU фреймворк | Qt |
| Мова програмування | C++, C, Java |
| Доступні мови | англійська, арабська, білоруська, гінді, угорська, індонезійська, іспанська, італійська, китайська, каталонська, корейська, малайська, німецька, нідерландська, норвезька (букмол), польська, португальська (бразильська), російська, сербська, словацька, турецька, узбецька, українська, фарсі, фінська, французька, хорватська, чеська, шведська, японська. |
| Українська мова | є |
| Ліцензія | GNU GPLv2 or GPLv3 (клієнти)[1], пропрієтарне (сервер)[2] |
| Реєстрація | потрібна |
| Репозиторій | github.com/telegramdesktop/tdesktop |
| Вебсайт | telegram.org |
Telegram (Телеграм) — багатоплатформовий месенджер, що надає опціональні наскрізно зашифровані чати (більш відомі, як «секретні чати») та відеодзвінки[3], VoIP, обмін файлами та деякі інші функції[4][5]. Він був запущений для iOS 14 серпня 2013 року та Android 20 жовтня 2013 року.
Telegram зареєстрований як компанія на Британських Віргінських островах[6] та як ТОВ у Дубаї, Об'єднані Арабські Емірати[7][8]. Засновник компанії Павло Дуров повідомив, що з 2014 року[9] до початку 2015 року штаб-квартира сервісу розташовувалася в Берліні (Німеччина), але переїхала в інші юрисдикції після того, як не змогла отримати посвідки на проживання для всіх членів команди[10]. За повідомленнями преси, у 2014—2017 роках у Telegram були співробітники в Санкт-Петербурзі (РФ)[10]. Станом на 2017 рік команда Telegram базується в Дубаї[11].
Сервери Telegram розподілені по всьому світу з п'ятьма дата-центрами у різних частинах світу, а операційний центр за даними компанії базується в Дубаї, ОАЕ[12][13][14][15].
У розслідуванні Wired йшлося, що штатні інструменти Telegram дозволяють стежити за діями користувачів. При цьому російські спецслужби можуть мати доступ навіть до закритих чатів[16][13]. За даними Surfshark[ru], всього Telegram тимчасово чи безстроково блокували у 31 країні[17].
У липні 2023 року розслідування NYT виявило, що російські технологічні підрядники розробили засоби відстеження певних видів активності, які дозволяють російським спецслужбам відстежувати активність користувачів у зашифрованих додатках, таких як Telegram, WhatsApp та Signal. Російська система сткеження дає змогу визначати, коли люди здійснюють голосові дзвінки або надсилають файли чи використовує хтось кілька телефонів, складати карту мережі стосунків користувачів, відстежуючи спілкування з іншими, та триангулювати, які телефони перебували в певних місцях у певний день. Інший продукт може збирати паролі, введені на незашифрованих веб-сайтах[18].
Різні клієнтські програми доступні для настільних і мобільних платформ, зокрема офіційні програми для Android, iOS, Windows, macOS і Linux (хоча для реєстрації потрібен пристрій на базі iOS або Android і робочий номер телефону)[19][20][21]. Існує також два офіційних вебдодатки-двійники Telegram — Web A та Web K, а також численні неофіційні клієнти, які використовують протокол Telegram. Офіційні компоненти Telegram мають відкритий вихідний код[22] за винятком сервера, який має закритий вихідний код і є власністю компанії[2]. Засновником і головою сервісу є російський програміст та бізнесмен Павло Дуров.
Telegram надає опціональні наскрізні зашифровані чати. Хмарні чати та групи шифруються між клієнтом і сервером, так що провайдери та інші треті сторони в мережі не можуть отримати доступ до даних[джерело?]. Користувачі можуть надсилати текстові та голосові повідомлення, здійснювати відео- та голосові дзвінки, обмінюватися необмеженою кількістю зображень, документи (2 ГБ на файл), місцезнаходженням користувача, анімовані наліпки, контакти та аудіофайли. Користувачі також можуть стежити за каналами[23].
У січні 2021 року кількість активних користувачів Telegram перевищила 500 млн щомісяця[24]. Це був найбільш завантажуваний додаток у всьому світі в січні 2021 року[25][26] з 1 млрд завантажень у всьому світі станом на кінець серпня 2021 року. Дослідження показують, що сплеск популярності Telegram у січні 2021 року був частково зумовлений переходом на платформу Parler великими технологічними компаніями. У червні 2022 року Telegram перевищив 700 млн щомісячних активних користувачів[27][28]. Того ж місяця було запроваджено Telegram Premium — необов'язкову платну підписку з низкою додаткових функцій.
У серпні 2023 року кількість щомісячних активних користувачів в Telegram перевищила 800 млн[29], в тому числі в країнах ЄС їх було ~ 41 млн[30].
Telegram випередив WhatsApp та Facebook Messenger і став найпопулярнішим додатком для обміну миттєвими повідомленнями в Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Ефіопії, Йорданії, Казахстані, Камбоджі, Киргизстані, Молдові, Росії та Україні[31][32][33][34][35].
Обліковий запис користувача прив'язується до номера мобільного телефону: щоб авторизуватися, потрібно ввести код авторизації з СМС. Такі коди мають обмежені терміни придатності. Таким чином, користувач позбавляється необхідності запам'ятовувати чи зберігати десь свій пароль.
Також є можливість увімкнути двофакторну автентифікацію. Тоді для входу додатково знадобиться пароль, заданий користувачем у налаштуваннях. Деякі можливості, такі як Telegram Passport, вимагають увімкненої двофакторної автентифікації.
Телеграм створили брати Павло і Микола Дурови, відомі також як розробники соцмережі VK[36].
Павло Дуров сказав, що перша ідея застосунку з'явилася 2011 року, коли до нього приходили спецпризначенці РФ. Коли вони пішли, Павло Дуров написав про це братові Миколі. Тоді ж він і усвідомив, що у нього немає безпечного способу комунікації з братом. Сервіс побудований на технології шифрування листування MTProto, розробленій братом Павла Миколою. Сам Telegram спочатку був експериментом компанії Digital Fortress (належить Павлові) з метою тестування MTProto на великих навантаженнях.
14 серпня 2013 року поданий перший клієнт Telegram для пристроїв на платформі iOS.
22 серпня 2013 року один з учасників конкурсу Durov's Android Challenge написав і виклав у відкритий доступ перший застосунок для операційної системи Android, сумісний з Telegram (використовує той самий протокол MTProto).
У жовтні у проєкті відкрився вебсайт і була представлена офіційна версія Telegram під Android з відкритим вихідним кодом GPL2. У Telegram з'явилась функція самознищення повідомлень. Попередня версія застосунку доступна під назвою «Unofficial Telegram S».
7 листопада 2013 року з'явилися сторонні клієнти сервісу для Windows і OS X з обмеженим функціоналом. Також був розроблений концепт вебверсії клієнта.
У січні 2014 року з'явився неофіційний вебклієнт із назвою Webogram від колишнього розробника ВКонтакті Ігоря Жукова.
21 липня 2014 року в App Store з'явився застосунок Telegram HD для iPhone та iPad, який завантажила компанія Telegram Messenger LLP.
Новий застосунок отримав спеціальну версію для iPad і поліпшену підтримку відео і фотографій високої роздільної здатності, було додано можливість пересилки анімованих зображень у форматі GIF.
15 жовтня 2014 року в Telegram була додана підтримка псевдонімів, а також запущений вебклієнт на основі Webogram, що став офіційним. Псевдонім дає змогу користувачеві зв'язуватися з ним без використання його номера телефону.
2 січня 2015 року в Telegram була додана підтримка наліпок.
У липні 2015 року сервіс було заблоковано в Китаї.
У лютому 2016 року Павло Дуров заявив, що месенджером користуються вже понад 100 млн людей, при цьому сервіс доставляє близько 15 млрд повідомлень щодня. Ще у вересні 2015 року Telegram передавав 12 млрд послань за добу.
У квітні 2016 року стало відомо, що в травні 2015 року Google розглядав можливість купівлі месенджера за більш ніж 1 млрд $.
У травні 2016 року з'явилася можливість редагування відправлених повідомлень. Внести зміни можливо протягом двох діб з моменту відправлення. У цьому випадку в повідомленні з'явиться спеціальна мітка.
22 листопада 2016 року розробниками був запущений проєкт Павла Дурова Telegraph — блог-платформа, безкоштовний видавничий інструмент, який дозволяє створювати публікації, огляди, вставляти фотографії і всі види embedded-коду. Це гібрид блог-платформи, месенджера і платишера подібного Medium, з концепцією анонімних іміджбордів.
У вересні 2017 року колишній працівник ВКонтакті й Telegram Антон Розенберг розповів, що розробка месенджера ведеться в основному в Санкт-Петербурзі, в тій самій будівлі на Невському проспекті, де розташований офіс російської соцмережі ВКонтакті, сам Дуров заперечив ці дані, назвавши Антона «психічно хворим».
26 липня 2018 року на платформі був запущений Telegram Passport. Це сервіс зберігання персональних даних, таких як фотографії паспортів, квитанцій, комунальних рахунків, у захищеному наскрізним шифруванням хмарному сховищі Telegram. Користувачеві досить один раз завантажити свої документи, а потім ділитися ними з сервісами, які вимагають авторизації. За словами компанії, сервери не мають доступу до цих даних.