Перейти до вмісту

AUTOSAR

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Логотип AUTOSAR

AUTOSAR (AUTomotive Open System ARchitecture) — глобальне партнерство з розробки, засноване у 2003 році автомобільними виробниками, постачальниками та іншими компаніями з галузей електроніки, напівпровідників і програмного забезпечення. Його мета — розробляти та встановлювати відкриту й стандартизовану архітектуру програмного забезпечення для автомобільних електронних блоків керування (ECU).

Штаб-квартира адміністрації — Мюнхен, Німеччина. Станом на лютий 2026 року партнерство налічує 309 компаній. Ключові особи (2026): Thomas Rüping (голова), Ralf Schneider (заступник голови), Christian Nickl (спікер керівництва проєкту). Офіційний сайт: https://www.autosar.org/

Цілі — масштабованість для різних варіантів транспортних засобів і платформ, переносність програмного забезпечення, урахування вимог доступності та безпеки, співпраця між різними партнерами, стале використання природних ресурсів і підтримуваність протягом життєвого циклу продукту.[1][2][3]

Історія

[ред. | ред. код]

AUTOSAR було створено в липні 2003 року компаніями BMW, Robert Bosch GmbH, Continental AG, Mercedes-Benz Group AG, Siemens VDO і Volkswagen AG для розробки та встановлення відкритого галузевого стандарту для автомобільної електрично-електронної (E/E) архітектури.

У листопаді 2003 року Ford Motor Company приєдналася як Core Partner. У наступному грудні за нею пішли Peugeot Citroën Automobiles S.A. і Toyota Motor Corporation. У листопаді наступного року General Motors Holding LLC також приєдналася як Core Partner. Після того, як Siemens VDO було придбано Continental у лютому 2008 року, Siemens VDO більше не представлена незалежно як Core Partner AUTOSAR.

З 2003 року AUTOSAR надав чотири основні версії стандартизованої автомобільної програмної архітектури для Classic Platform і один реліз разом із версією приймальних тестів. Роботу над AUTOSAR Classic Platform можна розділити на три фази:

  • Фаза I (2004–2006): фундаментальна розробка стандарту (релізи 1.0, 2.0, 2.1)[4]
  • Фаза II (2007–2009): розширення стандарту щодо архітектури та методології (релізи 3.0, 3.1, 4.0)[5]
  • Фаза III (2010–2013): супровід і вибрані покращення (релізи 3.2, 4.1, 4.2)[6]

У 2013 році консорціум AUTOSAR запровадив безперервний робочий режим для Classic Platform для підтримки стандарту та надання вибраних покращень (включаючи релізи R4.2 і 1.0 приймальних тестів).

У 2016 році розпочалася робота над Adaptive Platform. Початковий реліз (17-03) опубліковано на початку 2017 року, за ним — реліз 17–10 у жовтні 2017 року[7] і реліз 18–03 у березні 2018 року.[8] З релізом 18–10 у жовтні 2018 року опубліковано основні результати розробки.[9]

З грудня 2023 року релізи AUTOSAR стали віртуальними:

R23-11 News & Events AUTOSAR[10][11]

R24-11 News & Events AUTOSAR

R25-11 https://www.autosar.org/news-events/detail/autosar-release-event-r25-11[12]

Концепція та цілі

[ред. | ред. код]

Бачення

[ред. | ред. код]

AUTOSAR прагне встановити глобальний стандарт для програмного забезпечення та методології, уможливлюючи відкриті архітектури систем E/E для майбутньої інтелектуальної мобільності. Це бачення зосереджене на забезпеченні високих рівнів надійності, зокрема щодо функційної безпеки та кібербезпеки.

Мотивація та цілі AUTOSAR

[ред. | ред. код]

AUTOSAR надає специфікації для модулів базового програмного забезпечення, визначає інтерфейси застосунків і будує спільну методологію розробки на основі стандартизованого формату обміну. Модулі базового програмного забезпечення, доступні завдяки багаторівневій програмній архітектурі AUTOSAR, можна використовувати в транспортних засобах різних виробників і електронних компонентах різних постачальників, тим самим зменшуючи витрати на дослідження та розробки.[6]

На основі цього принципу AUTOSAR прагне підготуватися до майбутніх технологій.[13][1]

Мотивація AUTOSAR — керувати зростаючою складністю програмного забезпечення та систем E/E у міру розширення їхнього функційного обсягу. Ініціатива спроєктована для підтримки гнучкості в модифікаціях продукту, оновленнях і апгрейдах, водночас використовуючи масштабовані рішення всередині та між лінійками продуктів. Підвищення масштабованості та гнучкості в інтеграції та перенесенні функцій є ключовою метою, спрямованою на покращення якості та надійності програмного забезпечення та систем E/E.

Цілі AUTOSAR включають задоволення майбутніх вимог транспортних засобів, як-от доступність, безпека, оновлення програмного забезпечення, апгрейди та підтримуваність. AUTOSAR прагне підвищити масштабованість і гнучкість для інтеграції та перенесення функцій. Крім того, ініціатива має на меті збільшити використання компонентів програмного та апаратного забезпечення «Commercial off the Shelf» між лінійками продуктів, сприяючи повторному використанню програмного забезпечення. Прискорюючи процеси розробки та супроводу, AUTOSAR має намір покращити керування складністю та ризиком продукту й процесу, водночас оптимізуючи витрати, пов'язані з масштабованими системами. На основі цього принципу AUTOSAR прагне підготуватися до майбутніх технологій.

Випущені стандарти AUTOSAR

[ред. | ред. код]

AUTOSAR використовує трирівневу архітектуру:[14]

  • Базове програмне забезпечення: стандартизовані програмні модулі (здебільшого) без явного автомобільного завдання, але які пропонують сервіси, потрібні для роботи функційної частини верхнього програмного рівня.[15]
  • Середовище виконання (RTE): проміжне ПЗ, яке абстрагується від мережевої топології для між- та внутрішньо-ECU обміну інформацією між компонентами прикладного ПЗ і між базовим ПЗ та застосунками.[16]
  • Рівень застосунків: компоненти прикладного ПЗ, що взаємодіють із середовищем виконання.[17]

Foundation

[ред. | ред. код]

Мета стандарту Foundation — забезпечити сумісність між платформами AUTOSAR. Foundation містить спільні вимоги та технічні специфікації (наприклад, протоколи), спільні між платформами AUTOSAR, і спільну методологію.[18][19]

Методологія

[ред. | ред. код]
  • Опис конфігурації системи включає всю системну інформацію та інформацію, узгоджену між різними ECU (наприклад, визначення сигналів шини).
  • Витяг ECU: містить інформацію з опису конфігурації системи, потрібну для конкретного ECU (наприклад, ті сигнали, до яких конкретний ECU має доступ).
  • Опис конфігурації ECU: містить усю інформацію конфігурації базового ПЗ, локальну для конкретного ECU. Цю інформацію використовують для побудови виконуваного ПЗ, коду модулів базового ПЗ і коду програмних компонентів.[20][21]

Classic Platform

[ред. | ред. код]

Класична платформа AUTOSAR — стандарт для вбудованих ECU реального часу на основі OSEK. Її основний результат — специфікації.[22]

Архітектура розрізняє три програмні рівні, що працюють на мікроконтролері: застосунок, середовище виконання (RTE) і базове ПЗ (BSW). Рівень прикладного ПЗ здебільшого апаратно незалежний. Зв'язок між програмними компонентами та доступ до BSW відбуваються через RTE, який представляє повний інтерфейс для застосунків.

BSW розділене на три основні рівні та складні драйвери:

  • Сервіси
  • Абстракція електронного блоку керування (ECU)
  • Абстракція мікроконтролера

Сервіси далі розділені на функційні групи, що представляють інфраструктуру для системних, пам'яттєвих і комунікаційних сервісів.

Одне з суттєвих понять Classic Platform — Virtual Functional Bus (VFB). Ця віртуальна шина — абстрактний набір RTE, які ще не розгорнуті на конкретні ECU, і відокремлює застосунки від інфраструктури. Вона спілкується через виділені порти, що означає, що комунікаційні інтерфейси прикладного ПЗ мають бути відображені на ці порти. VFB обробляє зв'язок усередині окремого ECU та між ECU. З точки зору застосунку детальне знання технологій нижчого рівня чи залежностей не потрібне. Це підтримує апаратно незалежну розробку та використання прикладного ПЗ.

Classic Platform також уможливлює інтеграцію систем, що не є AUTOSAR, як-от GENIVI (тепер перейменована на COVESA), з використанням Franca Interface Definition Language (Franca IDL).[22]

Стандартизовані інтерфейси застосунків

[ред. | ред. код]

Стандартизація функційних інтерфейсів між виробниками та постачальниками і стандартизація інтерфейсів між різними програмними рівнями розглядаються як основа для досягнення технічних цілей AUTOSAR.[23][24] Лише стандартизуючи конкретний вміст інтерфейсів у їхньому фізичному та часовому представленні, можна досягти потрібної сумісності інтеграції.

Adaptive Platform

[ред. | ред. код]

Нові сценарії використання вимагали розробки Adaptive Platform. Один приклад — автоматизоване водіння, у контексті якого водій тимчасово та/або частково передає відповідальність за керування транспортному засобу. Система автоматизації, що замінює водія, вимагатиме зв'язку із зовнішньою інфраструктурою (наприклад, дорожніми знаками, центрами керування рухом або хмарними серверами), їй потрібно виконувати величезну кількість обробки сигналів, розрахунків стратегій водіння та моніторингу стану системи: це має базуватися на високопродуктивному обчислювальному обладнанні, як-от багатоядерні процесори або графічні процесори.

Далі застосування Car-2-X вимагають взаємодії з транспортними засобами та зовнішніми системами. Це означає, що система має забезпечувати безпечний бортовий зв'язок, підтримку крос-доменних обчислювальних платформ, інтеграцію смартфонів, інтеграцію систем, що не є AUTOSAR, тощо. Також хмарні сервіси вимагатимуть спеціальних засобів безпеки, як-от безпечна взаємодія з хмарою та пріоритетний проїзд аварійних транспортних засобів. Вони уможливлять віддалені та розподілені сервіси, як-от віддалена діагностика, оновлення по повітрю (OTA), ремонт і обробка обміну.

Для підтримки динамічного розгортання клієнтських застосунків і надання середовища для застосунків, що вимагають високопродуктивної обчислювальної потужності, AUTOSAR нині стандартизує AUTOSAR Adaptive Platform. Її ядро — операційна система на основі стандарту POSIX. Операційну систему застосунок може використовувати через підмножину POSIX відповідно до IEEE1003.13 (а саме PSE51). Одна з ключових особливостей Adaptive Platform — сервіс-орієнтований зв'язок, оскільки платформа базується на Service-Oriented Architecture.[25]

Adaptive AUTOSAR розробляють і пишуть з використанням C++ — мови об'єктно-орієнтованого програмування. Комунікаційний протокол, використаний для внутрішньоавтомобільної мережі, — SOME/IP на основі Ethernet. Доступні два типи інтерфейсів: сервіси та інтерфейси програмування застосунків (API). Платформа складається з функційних кластерів, згрупованих у сервіси та основу Adaptive Platform AUTOSAR.

Функційні кластери:

  • Збирають функції Adaptive Platform
  • Визначають кластеризацію специфікації вимог
  • Описують поведінку програмної платформи з точки зору застосунку та мережі
  • Не обмежують фінальний ПЗ-дизайн архітектури, що реалізує Adaptive Platform.

Функційні кластери в AUTOSAR Adaptive Platform повинні мати принаймні один екземпляр на (віртуальну) машину, тоді як сервіси можуть бути розподілені в автомобільній мережі.

Сервіси Adaptive Platform включають:

  • Керування оновленнями та конфігурацією
  • Керування станом
  • Керування мережею
  • Діагностика

Adaptive Platform містить і специфікацію, і код. Порівняно з Classic Platform, AUTOSAR розробляє реалізацію для скорочення циклу валідації та ілюстрації базових понять. Ця реалізація доступна всім партнерам AUTOSAR.[26][27][28][25][29]

Організація

[ред. | ред. код]

AUTOSAR визначив шість різних рівнів членства. Внесок партнерів варіюється залежно від типу партнерства:[30][31][32]

  • Premium Partner Plus
  • Premium Partner
  • Associate Partner
  • Associate Partner Light
  • Development Partner
  • Attendee
  • Subscriber

Core Partners з 2026 року: AUMOVIO (AUMOVIO Germany GmbH), BMW (BMW AG), Bosch (Robert Bosch GmbH), Denso, GM (General Motors Holding LLC), Huawei (Huawei Technologies Co.Ltd.), Mercedes-Benz (Mercedes-Benz Group AG), Toyota (TMC), Vector (Vector Informatik GmbH) і VW (Volkswagen AG).[33] Ці компанії відповідають за організацію, адміністрування та контроль партнерства з розробки AUTOSAR.[30] У цьому ядрі виконавча рада визначає загальну стратегію та дорожню карту.[34] Steering Committee керує повсякденними нетехнічними операціями та прийняттям партнерів, зв'язками з громадськістю та договірними питаннями.[35] Голова та заступник голови, призначені на один рік, представляють Steering Committee з цією метою.[36] Спікер AUTOSAR бере на себе комунікацію із зовнішнім світом.[37][38]

Компанії Premium Partner Plus підтримують команду керівника проєкту в різних технічних, організаційних і повсякденних процесах. Вони також дають нові стратегічні вхідні дані до кола керівників проєкту.

Premium і Development члени роблять внесок у робочі пакети, координовані та контрольовані Project Leader Team, створеною Core Partners.[30][39] Associate-партнери використовують стандартні документи, які AUTOSAR уже випустив.[40] Attendees нині беруть участь в академічній співпраці та некомерційних проєктах.[41]

Постачальники

[ред. | ред. код]

Вибірка постачальників, включаючи RTOS, BSW, інструменти проєктування, компілятори тощо.[42]

Постачальники та партнери програмного забезпечення, пов'язаного з AUTOSAR

[ред. | ред. код]

Постачальники, які надають пов'язані інструменти та програмне забезпечення, наприклад для тестування, діагностики, розробки тощо.

Конкуренти або пов'язані консорціуми

[ред. | ред. код]
  • Automotive Grade Linux
  • Організація COMASSO надає платформу AUTOSAR з відкритим кодом
  • GENIVI Alliance

AUTOSAR на місці

[ред. | ред. код]

AUTOSAR щороку бере участь у різних заходах. Крім того, щороку планується AUTOSAR Open Conference (AOC) для нетворкінгу та огляду найновіших досягнень.

Список запланованих заходів можна знайти на вебсайті AUTOSAR.[43]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Elektrobit Automotive: AUTOSAR. Процитовано 11 грудня 2015.
  2. ↑ AUTOSAR official website. AUTOSAR. 5 червня 2018.
  3. ↑ Scheid, Oliver (2015). AUTOSAR Compendium - Part 1: Application & RTE. Bruchsal: CreateSpace Independent Publishing Platform.
  4. ↑ Fennel, H.; Helmut, S.; Bielefeld, J. та ін. (2006). Achievements and exploitation of the AUTOSAR development partnership. с. 10.
  5. ↑ AUTOSAR — The Worldwide Automotive Standard for E/E Systems. ATZextra Worldwide. 18 (9): 5—12. Жовтень 2013. doi:10.1007/s40111-013-0003-5. ISSN 2195-1470.
  6. 1 2 AUTOSAR: Shaping the future of a Global Standard (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  7. ↑ Adaptive Platform_Release_17_10_EN (PDF). AUTOSAR. 20 грудня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 31 грудня 2021. Процитовано 5 червня 2018.
  8. ↑ AUTOSAR_Release_18_03_EN (PDF). AUTOSAR. 23 квітня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2022. Процитовано 5 червня 2018.
  9. ↑ History. www.autosar.org (англ.). Процитовано 14 травня 2018.
  10. ↑ cooperation, AUTOSAR development. AUTOSAR R20-11 Release Event. www.autosar.org (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 9 грудня 2020.
  11. ↑ AUTOSAR Release R23-11. AUTOSAR. 29 листопада 2023. Процитовано 27 червня 2024.
  12. ↑ Search Results AUTOSAR. www.autosar.org. Процитовано 16 лютого 2026.
  13. ↑ AUTOSAR: Motivation & Goals. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  14. ↑ AUTOSAR: The worldwide automotive standard for e/e systems, ATZextra, Springer Fachmedien Wiesbaden, 18: 9—10, Жовтень 2013, ISSN 2195-1454
  15. ↑ AUTOSAR: Basic Software. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  16. ↑ AUTOSAR: Runtime Environment. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  17. ↑ AUTOSAR: Software. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  18. ↑ Foundation. www.autosar.org. Процитовано 14 травня 2018.
  19. ↑ Stepanovic, Mia; Bjelica, Milan; Kastelan, Ivan; Velikic, Gordana (Січень 2020). Scalable approach to extending automotive software using AUTOSAR adaptive stack. 2020 IEEE International Conference on Consumer Electronics (ICCE). Las Vegas, NV, USA: IEEE. с. 1—2. doi:10.1109/ICCE46568.2020.9212328. ISBN 978-1-7281-5186-1. S2CID 222221057.
  20. ↑ AUTOSAR: Methodology. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  21. ↑ Chaaban, Khaled; Leserf, Patrick; Saudrais, Sebastien (Вересень 2009). Steer-By-Wire system development using AUTOSAR methodology. 2009 IEEE Conference on Emerging Technologies & Factory Automation. Mallorca: IEEE. с. 1—8. doi:10.1109/ETFA.2009.5347123. ISBN 978-1-4244-2727-7. S2CID 16258656.
  22. 1 2 Classic Platform. www.autosar.org. Процитовано 2 грудня 2019.
  23. ↑ AUTOSAR: Technical Overview. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  24. ↑ Application Interface (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 14 травня 2018.
  25. 1 2 Furst, Simon; Bechter, Markus (Червень 2016). AUTOSAR for Connected and Autonomous Vehicles: The AUTOSAR Adaptive Platform. 2016 46th Annual IEEE/IFIP International Conference on Dependable Systems and Networks Workshop (DSN-W). Toulouse, France: IEEE. с. 215—217. doi:10.1109/DSN-W.2016.24. ISBN 978-1-5090-3688-2. S2CID 1133757.
  26. ↑ Adaptive Platform. www.autosar.org. Процитовано 14 травня 2018.
  27. ↑ AUTOSAR for Intelligent Vehicles (PDF). AUTOSAR. 29 листопада 2017. Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2022. Процитовано 5 червня 2018.
  28. ↑ AUTOSAR proofs to be THE automotive software platform for intelligent mobility (PDF). AUTOSAR. 18 жовтня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2022. Процитовано 5 червня 2018.
  29. ↑ Reichart, Günter; Asmus, Rinat (2021). Bertram, Torsten (ред.). Progress on the AUTOSAR Adaptive Platform for Intelligent Vehicles. Automatisiertes Fahren 2020. Proceedings (нім.). Wiesbaden: Springer Fachmedien: 67—75. doi:10.1007/978-3-658-34752-9_6. ISBN 978-3-658-34752-9. S2CID 240964305.
  30. 1 2 3 AUTOSAR: Basic Information (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  31. ↑ Current Partners. www.autosar.org (англ.). Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  32. ↑ Organization. AUTOSAR. Процитовано 27 червня 2024.
  33. ↑ Core Partners. www.autosar.org (англ.). Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  34. ↑ AUTOSAR: Executive Board. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  35. ↑ AUTOSAR: Steering Committee. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  36. ↑ Autopresse: Autonews. Процитовано 11 грудня 2015.
  37. ↑ AUTOSAR: Spokesperson. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  38. ↑ AUTOSAR Chairman handover Press Release (PDF). AUTOSAR. 21 листопада 2017. Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2022. Процитовано 5 червня 2018.
  39. ↑ AUTOSAR: Project Leader Team. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  40. ↑ Associate Partners. www.autosar.org (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 14 травня 2018.
  41. ↑ Attendees. www.autosar.org (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 14 травня 2018.
  42. ↑ cooperation, AUTOSAR development. Vendor IDs. www.autosar.org (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  43. ↑ News & and Events (Пресреліз). AUTOSAR. Процитовано 27 червня 2024.
  44. ↑ Generating ARXML and C code. www.ibm.com (амер.). 17 жовтня 2017. Процитовано 10 квітня 2021.

Подальше читання

[ред. | ред. код]
  • Scheid, Oliver (2015). AUTOSAR Compendium: Part 1: Application & RTE. Createspace Independent Publishing Platform. с. 406. ISBN 978-1-50275-152-2.
  • Kindel, Olaf; Friedrich, Mario (2009). Software Development with AUTOSAR (Softwareentwicklung mit AUTOSAR). dpunkt.verlag. с. 300. ISBN 978-3-89864-563-8.
  • Staron, Miroslaw (2021). Automotive Software Architectures - An Introduction. Springer. ISBN 978-3-030-65938-7.

Посилання

[ред. | ред. код]